Інші відділення

1. Гострі розлади дихання.
   • Задишка з участю допоміжної мускулатури.
   • Наявність стійкого ціанозу.
   • Патологічний тип дихання.
   • Гострі порушення прохідності верхніх і ніжних дихальних шляхів будь-якого походження.
   • Розвиток пневмотораксу, гідротораксу, гемотораксу.
   • Стафілококова деструкція легень.
   • Пневмонія з прогресуючою дихальною недостатністю.
   • Астматичний статус.
2. Розлади кровообігу.
   • Гостра серцево-судинна недостатність, що супроводжується тахікардією або брадикардією, венозною гіпертензією за манометричними та клінічними показниками.
   • Гострі стійки порушення ритму серця будь-якої етіології.
   • Гострий тромбоз магістральних судин.
   • Гостра гіповолемія, яка не пов’язана з не припиненою кровотечею.
   • Шок будь-якої етіології.
   • Постасистолічний синдром.
3. Розлади функції шлунково-кишкового тракту.
   • Гострий діарей ний синдром.
   • Стеноз пілоруса з відсутністю пасажу зі шлунку.
   • Гостра печінкова недостатність будь-якої етіології.
4. Порушення функції центральної нервової системи.
   • Кома будь-якої етіології, крім екзогенно-токсичної.
   • Судорожний статус будь-якої етіології.
   • Висхідний та східний поліміелорадикулоневрит.
5. Хірургічна патологія.
   • Травма та політравма після хірургічного лікування.
   • Післяопераційний період, який потребує динамічної корекції порушень фізіологічних функцій.
   • Для проведення повного та часткового парентерального живлення.
6. За спеціальними показами.
   • Стан після електротравми.
   • Стан після утоплення.
   • Стан після странгуляційної асфіксії.
7. Гострі розлади терморегуляції.
   • Гіперпірексія під час лихоманки, стійка до дії жарознижувальних препаратів.
   • Злоякісна гіпертермія, тепловий удар, теплове виснаження.
8. Гостра ендокринна недостатність, супроводжувана розладами життєво важливих функцій — дихання, кровообігу та метаболізму.

Протипоказання для госпіталізації (крім загальноприйнятих)

1. Усі інкурабельні стани, що безперспективні для клінічної ремісії.

1. Гострі отруєння (за виключення бактеріальної етіології).
2. Гострі отруєння тяжкого ступеню у дітей з осередків масового ураження (хімічної етіології).
3. Гостра ниркова недостатність (екстраренального, ренального та постренального генезу).
4. Хронічна ниркова недостатність (ХНН V ст.) у стадіях, що потребують проведення переддіалізної підготовки та діалізного лікування (судинні анастомози, вибір методу діалізної терапії – гемодіаліз, перітонеальний діаліз; лікування методом програмного діалізу).
5. Гемолітикоуремічний синдром.
6. Важкий перебіг ендотоксикозу на фоні гострої імунної гемолітичної анемії у гострому періоді захворювання, при неефективності лікування протягом 10 днів.
7. Важкий перебіг ендотоксикозу на фоні токсикодермій важких форм (синдрому Стівенса-Джонсона, Лайела та інш.).
8. Важкий перебіг ендотоксикозу на фоні Краш-синдрому.
9. Важкий перебіг нефрологічних захворювань, що потребують використання методів екстракорпоральної детоксикації.
10. Важкий перебіг ендотоксикозу: для проведення методів екстракорпоральної детоксикації.

1. Гострий гепатит із проявленням енцефалопатії І-ІІ ступеню.
2. Гострий гепатит без проявлення енцефалопатії, із наростанням процесу на фоні активної терапії.
3. Цироз печінки (при відсутності вираженої декомпенсації).
4. Механічна жовтяниця (після хірургічного усунення перешкод для відтоку жовчі).
5. Печінкова недостатність у постреанімаційному періоді.
6. Токсичний гепатит після отруєння гепатотропними токсинами.
7. Патологія кісткової системи — погане зростання перелому.
8. Перелом кісток у хворих на діабет.
9. Екзогенні отруєння: метгемоглобін-утворюючими речовинами, ціанідами, хлористими вуглеводами, фосфорорганічними інсектицидами.