Коли новонароджений малюк потрапляє до відділення інтенсивної терапії, батьки часто стикаються з невідомим. Велика кількість датчиків, обладнання та процедур може налякати, а нестача достовірної інформації породжує міфи й підсилює тривогу.
Разом із командою лікарів відділення інтенсивної терапії новонароджених дітей з виїзною бригадою новонароджених НДСЛ «Охматдит» ми зібрали найпоширеніші хибні уявлення про перебування немовлят у реанімації.
МІФ: Дитині боляче на ШВЛ, треба знімати з апарата, щоб відпочила.
ПРАВДА: Штучна вентиляція легень не «виснажує» дитину, а підтримує її дихання до моменту, коли легені дозріють або стан стабілізується. Під час ШВЛ та інвазивних процедур застосовують знеболення і седацію, контролюють рівень кисню, тиску, дихального об’єму. Самовільне відключення вентилятора може призвести до гострої дихальної недостатності або гіпоксії.
МІФ: Якщо дитина слабко реагує, краще почекати – з часом все мине.
ПРАВДА: Відсутність реакції на звук або дотик, блідість, порушення дихання не є «варіантом норми», а сигналами про можливі неврологічні, респіраторні або метаболічні порушення.
Своєчасне звернення до фахівців дозволяє попередити тяжкі наслідки, включно з ушкодженням мозку через нестачу кисню.
МІФ: Монітори, трубки, катетери – це зайве і травмує дитину.
ПРАВДА: У важких неонатальних станах ці технології — не примха, а засіб контролю життєво важливих функцій: пупкові та центральні катетери забезпечують введення ліків, харчування, корекцію електролітів, монітори постійно відстежують частоту серця, сатурацію, артеріальний тиск, апарати допомагають легеням працювати, поки організм не зміцніє. Це забезпечує безпеку та знижує ризик ускладнень.
МІФ: Після операції дитина просто має відпочити, спеціального нагляду не потрібно.
ПРАВДА: Після хірургічних втручань новонароджені потребують інтенсивного моніторингу: контролю гемодинаміки, дихання, балансу рідин та електролітів, профілактики інфекцій, адекватного знеболення та підтримки харчування. Саме це знижує ризик ускладнень у післяопераційний період.
МІФ: У відділені батькам не місце. Усе мають робити лікарі.
ПРАВДА: Команда медичних спеціалістів забезпечує життєво необхідну допомогу: стабілізує дихання та кровообіг, контролює життєві показники, проводить медикаментозну терапію, хірургічні втручання, діагностику та моніторинг стану малюка 24/7. Проте навіть сучасне високотехнологічне лікування не може замінити емоційний і сенсорний вплив батьків. Саме тому відділення працює за принципом «відкритої реанімації». Постійна присутність мами чи тата поруч із дитиною має доведений терапевтичний ефект.
