Пів року інтенсивної терапії і щоденна боротьба за життя – в НДСЛ “Охматдит” досягли ремісії у дитини з гострим мієлоїдним лейкозом.

Звичайна застуда допомогла виявити небезпечну хворобу, яка вже розвивалася в організмі 9-річної Валерії. Під час літніх канікул дівчинка разом із родиною поїхала на відпочинок – набратися сил перед навчальним роком. Та після повернення всі захворіли на вірусну інфекцію. Спершу перебіг застуди не викликав занепокоєння. Та за кілька тижнів, коли рідним ставало краще, стан дитини не поліпшувався: з’явилася виражена блідість, наростала слабкість, на тілі виникли синці.

Мама дівчинки, Євгенія, одразу звернулася до педіатра. Після огляду дитину скерували на лабораторні дослідження. Аналіз крові показав критичні зміни, що вимагали негайного дообстеження. Родину терміново направили до Охматдиту.

До лікарні Валерія потрапила у вкрай тяжкому стані. Її негайно госпіталізували до відділення онкогематології, провели розширену лабораторну та інструментальну діагностику і виконали пункцію кісткового мозку. Діагноз підтвердився – гострий мієлоїдний лейкоз.

«За результатами онкогенетичних досліджень дитина належала до сприятливої прогностичної групи. Це дало нам можливість розраховувати на хорошу відповідь на терапію та досягнення ремісії», – пояснює лікарка-гематолог-онколог Ірина Мілінчук.

Лікування розпочали відповідно до міжнародних протоколів. Воно включало кілька курсів інтенсивної поліхімієтерапії з постійним моніторингом показників крові та функцій органів. Перед кожним курсом проводили обов’язкові обстеження: ехокардіографію для контролю функції серця, ультразвукові дослідження. До лікування також були залучені неврологи, офтальмологи, психологи. Терапія була складною. Після кожного курса хімієтерапії у Валерії розвивалася глибока мієлосупресія – критичне пригнічення кровотворення. Дівчинка потребувала регулярних трансфузій компонентів крові, а на тлі імунодефіциту виникали інфекційні ускладнення: пневмонії, епізоди септичних станів із високою температурою, що потребувало додаткового медикаментозного лікування.

У відділенні Валерію називають справжньою бійчинею. Вона не боялася процедур, уважно стежила за кожним етапом лікування, знала свої показники тромбоцитів і лейкоцитів, ставила запитання та чітко виконувала всі рекомендації лікарів. І через шість місяців інтенсивна частина терапії була завершена.

«Лікарня стала для нас другою сімʼєю. Я знаю кожну маму, кожного лікаря, кожну медсестру. Нас всі підтримували, весь медичний персонал був на звʼязку 24/7. Ми прожили тут дуже складний період і я вдячна всім фахівцям, донорам і людям, які були поруч, за врятоване життя моєї донечки», – зі сльозами на очах ділиться Євгенія.

На всьому шляху лікування Валерію підтримував благодійний фонд «Таблеточки» Таблеточки. Фонд системно забезпечує відділення онкогематології необхідними лікарськими засобами та витратними матеріалами, а також дбає про емоційну підтримку дітей: організовує творчі майстер-класи, дарує подарунки та передає «намистинки хоробрості» – символи пройдених етапів лікування.

Попереду дівчинку чекає рік підтримувальної хімієтерапії, регулярні контрольні обстеження, щотижневий моніторинг аналізів крові та планові візити до лікарів.

Сьогодні Валерія почувається краще й залишає лікарняні стіни. Після завершення лікування вона мріє поїхати до Діснейленду і завести золотистого ретривера.

Дякуємо кожному, хто став частиною цієї історії порятунку. Бажаємо Валерії міцного здоров’я і здійснення всіх її мрій.