Для 16-річного Артема з Сум такою миттю стала звичайна поїздка на мотоциклі. Хлопець їхав на мотоциклі з другом і не помітив тонкий металевий трос, яким була закріплена антидронова сітка, і на швидкості врізався в нього шиєю.
Артем залишився при свідомості. Але кров у роті, утруднене дихання й потемніння в очах свідчили про серйозну травму. Товариш, який, на щастя, не постраждав, побіг шукати допомогу. Військовий допоміг доправити хлопця до лікарні. Там Артему зробили комп’ютерну томографію, перевели на штучне дихання та зв’язалися з НДСЛ “Охматдит”, аби перевести пацієнта для подальшого лікування.
В Охматдиті дитині першочергово провели додаткові обстеження: рентген-знімки, комп’ютерну томографію з контрастним дослідженням, ендоскопічне дослідження трахеї і стравоходу.
Обстеження показали надзвичайно складне ушкодження, яке в медицині називають clothesline injury (дослівно — «травма від мотузки для білизни») — рідкісною травмою шиї, яка виникає, коли людина на великій швидкості врізається в натягнутий трос або мотузку. Проте у випадку Артема ця травма має особливий контекст, адже була спричинена зіткненням з елементом оборонної інфраструктури. Цей випадок відображає нові небезпеки, з якими українці стикаються в умовах війни.
У Артема був повний відрив трахеї від гортані. Між ними утворився проміжок близько 5 сантиметрів. Стравохід також був майже повністю відірваний від глотки та утримувався лише на тонкій смужці слизової. Додатково лікарі діагностували перелом перснеподібного хряща гортані, пневмомедіастинум і пневмоторакс.
Хлопця терміново перевели до операційної й приступили до втручання. Через розріз на шиї хірурги отримали доступ до ушкоджених органів. Спочатку відновили цілісність стравоходу, а потім з’єднали трахею з гортанню.Щоб забезпечити Артему дихання під час операції та не перешкоджати роботі хірургів, лікарі застосували спеціальну техніку – встановили дихальну трубку безпосередньо через операційну рану.Операція тривала 3,5 години.
Післяопераційний період хлопець проходив у відділенні інтенсивної терапії з ліжками ЕКМО.Через кілька днів хлопцю видалили дихальну трубку, і розпочалося відновлення у відділенні торакальної хірургії. Загоєння контролювали за допомогою ендоскопічних і бронхоскопічних досліджень.
“Дитина зараз у повній свідомості, зі збереженою нервовою діяльністю, без ураження нервової системи через нестачу кисню. Тобто під час лікування вдалося зберегти головні функції. А це найголовніше”, – зазначає
Євген Руденко Eugene Rudenko, професор, лікар-хірург.Сам Артем говорить про пережите спокійно: “Ця травма, якщо порівняти з іншими, дуже трагічна. Мало хто виживає після такої травми. Мені пощастило, і лікарі дуже постаралися”.Артем поділився, що найбільше, про що мріяв під час лікування, це про рідний дім і нарешті самостійно поїсти.
Дякуємо торакальним хірургам, анестезіологам, фахівцям радіології та усім медичним спеціалістам, які спільною роботою змогли врятувати Артема та повернути його до звичного життя.
