“Ми боремося не лише за життя наших пацієнтів, а й за толерантне ставлення до них”: як Центр інфекційних хвороб в Охматдиті допомагає дітям із ВІЛ
Щороку сотні дітей в Україні стикаються з діагнозом ВІЛ-інфекція. Для когось це означає, що лікування потрібно почати негайно, бо хвороба вже встигла завдати шкоди організму. Інші живуть із вірусом змалку, отримують лікування і ведуть звичайне життя. Але всі вони потребують лікування та підтримки – і саме це щодня роблять медики Охматдиту.
З 2007 року в лікарні працює Центр інфекційних хвороб “Клініка для лікування дітей, хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД” НДСЛ “Охматдит” – єдиний в Україні заклад, де надають допомогу дітям із найскладнішими випадками, пов’язаними з ВІЛ-інфекцією.
Центр складається з кількох підрозділів:
Стаціонар приймає дітей, які потребують різної тривалості лікування – часто це складні випадки, пов’язані з ВІЛ, зокрема важкі опортуністичні хвороби та супутні стани на тлі глибокої імунологічної супресії.
Поліклініка продовжує спостереження за пацієнтами, які мають стабільний стан та проходять лікування амбулаторно.
У всіх, навіть дуже віддалених, регіонах України працює мобільна клініка, де спеціалісти центру проводять огляди дітей, які не мають можливості відвідати поліклініку чи лікарню.
В інформаційно-ресурсному центрі фахівці проводять тренінги для медичних працівників з питань ВІЛ-інфекції та заняття для пацієнтів і їхніх батьків щодо прийняття статусу та прихильності до лікування.
«ВІЛ – це не просто вірусна інфекція. Це супутні інфекції, ураження внутрішніх органів, гормональні порушення, а у важких випадках – навіть онкологія. Тому в нас працює ціла команда фахівців: інфекціоністи, педіатри, психологи, соціальні працівники. Ми не просто лікуємо дітей, а допомагаємо їм навчитися жити повноцінно», – розповідає завідувачка Центру Оксана Солдатенкова.
Діти з ВІЛ стикаються не лише з медичними проблемами, а й із соціальними. Деяких не хочуть приймати до школи, бо хтось дізнався про їхній статус. Буває, що навіть серед дорослих є страхи й непорозуміння.
«Люди досі бояться ВІЛ-інфекції, хоча це хвороба, яка не передається через дружбу, спільний посуд чи навчання за однією партою. Ми боремося не лише за життя наших пацієнтів, а й за толерантне ставлення до них», – зазначає завідувачка Центру.
Важливим фактором успішного лікування є прихильність до терапії.
Медикаменти потрібно приймати щодня, у той самий час. Якщо пропустити кілька доз, вірус може стати стійким до лікування. А якщо лікування не почати вчасно, хвороба прогресуватиме. Тому у Центрі працюють спеціалісти, які пояснюють дітям і батькам важливість правильного та вчасного прийому терапії.
Успішне лікування починається із вчасного виявлення. Вагітним жінкам пропонується пройти безкоштовне тестування на ВІЛ, а в разі позитивного результату – розпочати лікування.
Якщо мама отримує терапію, ризик передачі вірусу дитині мінімальний. Попри всі труднощі, діти, які зростають із ВІЛ, можуть жити довго, мати здорових дітей і досягати успіху – за умови, що вони отримують належну підтримку.
«У нас є діти, яких ми спостерігаємо з народження. Вони виросли, створили сім’ї, у них народилися здорові діти. А пацієнти запитують, чи можна до нас повернутися. Це є найвищою оцінкою нашої роботи», – каже Оксана Солдатенкова.
ВІЛ – це не вирок. Але, як і будь-яка хронічна хвороба, він потребує уваги, відповідальності та турботи. І поки суспільство долає страхи, в Центрі інфекційних хвороб продовжують робити свою справу: рятувати дітей і доводити, що життя з ВІЛ може бути довгим і повноцінним.