Діагноз, пов’язаний із головним або спинним мозком, викликає найбільше страхів.
- «Це ж мозок – краще не чіпати».
- «Операція – це крайнє рішення».
- «Якщо дитина активна, отже все не так серйозно».
Такі переконання звучать заспокійливо. Але нейрохірургічні захворювання – це про складні структурні зміни нервової системи, які можуть впливати на розвиток, рух, зір, мовлення та якість життя дитини.
Вчасна діагностика та сучасні технології дозволяють значно знизити ризики та зберегти функції мозку.Разом із лікарями відділення дитячої нейрохірургії ми зібрали найпоширеніші міфи і пояснили, чому зволікати інколи небезпечніше, ніж діяти.Читайте нижче, щоб дізнатися більше.
А з якими міфами стикалися ви? Діліться у коментарях.
Нейрохірургія – це про високий ризик летальності.
Сучасна дитяча нейрохірургія – це високотехнологічна та контрольована галузь медицини, завдяки сучасному обладнанню, нейронавігації, інтраопераційному моніторингу, роботичним технологіям та мультидисциплінарному підходу у лікарні “Охматдит” рання післяопераційна виживанність дорівнює 99% і відповідає провідним світовим показникам. Щотижневі нейроонкологічні консиліуми із залученням фахівців суміжних напрямів, а також регулярні онлайн-обговорення складних випадків із фахівцями The Hospital for Sick Children та Great Ormond Street Hospital дозволяють обирати найбезпечнішу тактику лікування для кожної дитини.
Після операції дитина матиме когнітивні порушення.
Мета сучасної нейрохірургії не лише видалити патологію, а й максимально зберегти функції мозку. Сьогодні під час операцій застосовується: інтраопераційний нейрофізіологічний моніторинг, brain mapping – метод дослідження та точного функціонального визначення саме тієї ділянки мозку, яка потребує хірургічного втручання, з максимальним збереженням основних функцій головного мозку, стимуляційні методи, застосовується контроль функцій руху, мовлення, чутливості в реальному часі. Така підготовка та тактика хірургічного втручання дозволяє точно визначити функціонально важливі зони та уникнути їх пошкодження. Таким чином, функціональні зони максимально зберігаються, а ризик неврологічного дефіциту суттєво зменшується.
Розмір пухлини визначає складність операції.
Ключове значення має не лише розмір, а передусім локалізація пухлини. Навіть невелике утворення, розташоване поруч із життєво важливими структурами, може бути технічно складнішим за велику пухлину в менш критичній зоні. Саме тому перед кожною операцією проводиться детальне планування із застосуванням МРТ, нейронавігаційних та функціональних досліджень.
Чим менший вік дитини, тим небезпечніше оперувати.
Вік сам по собі не є протипоказанням. У дитячій нейрохірургії існують чіткі показання до раннього втручання. У багатьох випадках саме своєчасна операція: запобігає прогресуванню внутрішньочерепної гіпертензії, дозволяє уникнути затримки психомоторного розвитку, попереджає формування стійкого неврологічного дефіциту.
Епілепсію можна лікувати тільки таблетками.
Не всі форми епілепсії піддаються медикаментозному лікуванню.Існує так звана фармакорезистентна епілепсія – стан, коли напади не контролюються навіть при правильно підібраній терапії. У таких випадках проводиться комплексна діагностика: відео-ЕЕГ моніторинг, інвазивне ЕЕГ-дослідження, нейровізуалізація. Після точного визначення епілептогенної зони можливе її хірургічне видалення або застосування малоінвазивних методик. У значної частини дітей це дозволяє суттєво зменшити частоту нападів або повністю їх припинити.
