Анна — довгоочікувана третя дитина в сім’ї. У перші дні життя її стан не викликав занепокоєння. Однак на третю добу він різко погіршився: з’явилося блювання, дитина почала втрачати масу тіла, також відмічалися епізоди порушення дихання.

Немовля потребувало додаткового обстеження, зокрема було виконано рентгенологічне дослідження. Його результати дозволили запідозрити вроджену патологію, після чого лікарі пологового будинку звернулися за консультацією до фахівців НДСЛ «Охматдит». За результатами дитину було рекомендовано до переведення та госпіталізовано до відділення інтенсивної терапії новонароджених нашої лікарні.

В Охматдиті немовля дообстежили для уточнення діагнозу та виключення супутньої патології. Діагноз підтвердився — атрезія дванадцятипалої кишки.

«Це життєво загрозливий стан, при якому порушена прохідність початкового відділу тонкої кишки — фактично формуються два сліпі сегменти, і їжа не може проходити далі. Через це організм дитини не отримує необхідного живлення. Особливість цієї вади в тому, що вона розташована в анатомічно складній ділянці — поруч із підшлунковою залозою та важливими протоками, які беруть участь у травленні. Тому такі операції потребують високої точності та відповідного досвіду», — пояснює Ігор Шульжик, лікар-хірург відділення хірургії новонароджених. На п’яту добу життя дитині провели оперативне втручання. Команда хірургів на консиліумі обрала мініінвазивну тактику — відновлення прохідності кишки виконали лапароскопічно через три невеликі проколи.

Порівняно з традиційними «відкритими» операціями, такий підхід є менш травматичним, дозволяє дитині швидше відновитися та зменшує ризик ускладнень.Водночас для нашої лікарні це особливий випадок — у Охматдиті вперше виконано мініінвазивну корекцію цієї вади. Це важливий крок у розвитку дитячої хірургії та розширенні можливостей допомоги найменшим пацієнтам.

Зараз Анні вже місяць. Вона самостійно їсть у повному об’ємі, активно набирає вагу, росте і розвивається.

«Я дуже хвилювалася, але в Охматдиті працюють справжні професіонали. Лікарі стали для мене опорою: все пояснювали, підтримували й ставилися до донечки з великою турботою. Тепер всі хвилювання позаду, ми їдемо додому», — ділиться мама Вікторія.

Дякуємо команді наших медичних фахівців, які повернули дитині можливість рости здоровою. Бажаємо малечі міцного здоровʼя та щасливого дитинства, а мамі — спокійного материнства!