Війні, що змінила нас назавжди. Коли незнайомі ставали рідними. Коли волонтери ставали янголами-охоронцями. Коли кожен із нас робив усе, що міг – і трохи більше.

Низький уклін нашим захисникам і захисницям, які стоять міцно, тримають небо й землю, боронять наше право жити у своїй країні, говорити своєю мовою, ростити дітей під українським небом.Ви – наш щит. Наша сила. Наша гідність.

Безмежна вдячність медикам, які рятують життя попри втому. Комунальникам та енергетикам, які повертають тепло і світло в домівки. Рятувальникам, які першими приходять туди, де найстрашніше. Кожному й кожній, хто працює, волонтерить, підтримує, донатить.

Ми тримаємося. Ми віримо. І знаємо: після найтемнішої ночі завжди приходить світанок.

Світла памʼять усім, кого забрала ця війна.