• «Дайте антибіотик, щоб не було ускладнень».
• «Гормональні препарати — це небезпечно».
• «Температуру 37,5 треба одразу збивати».

Знайомі фрази?

Багато таких порад передаються роками — з покоління в покоління. Але ці твердження не є коректними і часто не лише не допомагають, а й можуть спричинити ускладнення або вплинути на перебіг захворювань.

Разом із лікарями відділення педіатрії ми розібрали найпоширеніші медичні міфи та пояснили, що про них говорить сучасна медицина.

МІФ: При застуді та ГРВІ потрібні антибіотики

ПРАВДА: ГРВІ та застуда — вірусні захворювання. Антибіотики діють виключно на бактерії і жодного впливу на віруси не мають. Безпідставний прийом антибіотиків знищує корисну мікрофлору кишківника та порожнини рота, послаблює імунну відповідь і сприяє формуванню резистентних штамів бактерій. Антибіотики виправдані лише за доведеного бактеріального ускладнення, це може бути пневмонія, стрептококовий тонзиліт, отит, і лише за призначенням лікаря після огляду.

МІФ: Гормональні препарати викликають ожиріння, затримку росту та серйозні побічні ефекти у дітей

ПРАВДА: Гормональні препарати насправді можуть викликати серйозні побічні ефекти. Однак існують різні форми гормональних препаратів, тому не можна оцінювати їх усі однаково. Інгаляційні кортикостероїди — золотий стандарт лікування бронхіальної астми у дітей. Системний вплив мінімальний, а доведена ефективність та безпека підтверджені десятиліттями клінічних досліджень. Небажані ефекти виникають переважно при тривалому системному застосуванні.

МІФ: Високу температуру потрібно негайно збивати

ПРАВДА: Гарячка — захисна реакція імунної системи. При температурі 38–39°C посилюється вироблення інтерферонів, пришвидшується активність імунних клітин, а розмноження багатьох вірусів сповільнюється. За рекомендаціями МОЗ України та ВООЗ, жарознижувальні призначають переважно при температурі вище 38,5°C у дорослих і вище 38,0°C у дітей до 3 місяців або за значного погіршення самопочуття.

МІФ: Кропив’янка — це завжди алергія на їжу

ПРАВДА: Кропив’янка — це реакція шкіри, яка проявляється сверблячими висипаннями або набряками, але її причина далеко не завжди пов’язана з харчовою алергією. Гостра кропив’янка у дітей часто виникає на тлі вірусних інфекцій, після прийому ліків, через фізичні фактори: холод, тепло, тиск, сонце або навіть сильний стрес. Харчова алергія може бути причиною кропив’янки, але значно рідше, ніж прийнято вважати. Тому самостійне виключення великої кількості продуктів із раціону без підтвердженого діагнозу не лише не допомагає, а й може призвести до дефіциту поживних речовин, особливо у дітей. Щоб зрозуміти справжню причину висипань, важлива консультація лікаря. За потреби алерголог може призначити обстеження: шкірні проби, визначення специфічних IgE або інші дослідження.

МІФ: При кашлі треба завжди використовувати небулайзер

ПРАВДА: Причин кашлю є дуже багато, і використання небулайзера далеко не завжди виправдано. Завдання небулайзера – це доставка препарату безпосередньо в дихальні шляхи і отримання ефекту за короткий період часу. Потрібно зауважити, що небулайзери, в першу чергу, призначені для лікування нижніх дихальних шляхів. Небулайзер може бути рекомендований при обструктивному бронхіті, бронхіальній астмі, псевдокрупі, при хронічних захворюваннях органів дихання.