За п’ять років команда трансплантологів НДСЛ “Охматдит” виконала 100 трансплантацій органів дітям. За кожною з них — історія маленького пацієнта, для якого пересадка органа стала єдиною можливістю жити. Сотою в історії лікарні стала трансплантація печінки 10-місячній Христинці з Волині.
Перші тривожні симптоми з’явилися, коли Христинці було лише 5 місяців. Мама Валентина помітила, що білки очей і шкіра донечки пожовтіли, дівчинка стала млявою та втратила апетит. Після первинного обстеження у дитини запідозрили біліарну атрезію, тому родину направили до столичного Охматдиту.
Тут дівчинці провели комплексне обстеження. Біліарна атрезія не підтвердилася. Втім жовтяниця та ознаки печінкової недостатності зберігалися, тому для подальшого пошуку причини захворювання Христинку перевели до інфекційно-діагностичного боксованого відділення, де вона провела наступні три місяці.
Лікарі-педіатри займалися виходжуванням дитини та пошуком причини захворювання, адже її стан був критично важким. Це багатокомпонентний процес, який включає постійний моніторинг життєво важливих показників, корекцію порушень обміну речовин, підбір та корекцію медикаментозної терапії, профілактику інфекційних ускладнень, підтримку функцій організму та численні лабораторні дослідження.Для того, щоб визначити першопричину захворювання, необхідне було молекулярно-генетичного дослідження. Це дороговартісний аналіз, який не входить до пакета медичних гарантій НСЗУ. Провести його вдалося за підтримки благодійного фонду “Good Donations” та українського музиканта Євгена Галича.
Аналіз показав – прогресуючий цироз печінки. Єдиним шансом урятувати дитину була трансплантація.
“Мама не могла стати донором, оскільки є носієм того самого генетичного гену, який спричинив захворювання у доньки. Донором погодилася стати рідна тітка дівчинки по татовій лінії. Вона пройшла повне обстеження, яке показало, що вона сумісна для пересадки”, – пояснює лікар-трансплантолог, професор Олег Годік.Операція тривала понад 12 годин і пройшла успішно.До порятунку дівчинки
також була залучена команда відділення анестезіології. Медики брали участь у консиліумах, зебезпечували анестезіологічний супровід під час операції та надалі опікувалися станом донорки після трансплантації.
«Коли я побачила свою донечку після операції, її оченята вже були світлими. Вона виглядала зовсім по-іншому — жвавою, активною. Я не могла стримати емоцій. Мені не вистачило слів, щоб висловити вдячність лікарям, які подарували моїй дитині шанс на життя», — згадує мама Христинки Валентина.
Після трансплантації дівчинка добре відновлювалася, і сьогодні вона вже вдома. Бажаємо Христинці міцного здоров’я, легкого відновлення, щасливого дитинства, а родині – більше щасливих моментів поруч із донечкою.Сто трансплантацій органів дітям — це важлива віха в історії Охматдиту та ще одне підтвердження того, що українська дитяча трансплантація стрімко розвивається. Щиро дякуємо всій команді Охматдиту, яка була поруч із Христинкою на кожному етапі лікування: трансплантологам, анестезіологам, педіатрам, фахівцям лабораторної та променевої діагностики , медичним сестрам та всім, хто долучився до порятунку дитини.Окрема вдячність Дитячий Благодійний Фонд “Good DoNations” та Євгену Галичу за допомогу в оплаті молекулярно-генетичного дослідження, яке стало ключем до встановлення правильного діагнозу та своєчасного лікування.
