У вересні 2001 року у Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної конфедерації батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було прийнято рішення про проведення Міжнародного дня дитини, хворої на рак. З 2003 року 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем дитини, що хвора на рак.

Основна мета цього дня — покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб.Родина, яка вперше почула такий діагноз не повинна залишатися у невідому, а поруч із нею пліч-о-пліч стають десятки спеціалістів – лікарі, медичні сестри, психологи, щоб разом пройти цей непростий шлях.

І перше, що потребують батьки – це інформація про те, з чим вони зіткнулись. Всі клітини організму живуть за своїм внутрішнім годинником – вони ростуть, дозрівають, діляться, старіють і, нарешті, вмирають. Це ще називають “клітинним циклом”.Але інколи так трапляється, що цей природній процес порушується. Тоді клітини починають безконтрольно розмножуватись чи втрачають здатність дозрівати і гинути, викликаючи утворення доброякісних або злоякісних пухлин.

Саме злоякісні новоутворення прийнято називати “раком” або “онкологією”.Щороку в Україні у приблизно 1000 дітей знаходять злоякісні пухлини.

Незалежно від того, з якого органу чи тканини походить первинна клітина, всі її нащадки втрачають свою нормальну функцію та в подальшому пухлина здатна проростати в сусідні органи і тканини, порушуючи їх діяльність і, навіть, поширюватись організмом – тоді це називається “метастазами”.

У разі виявлення злоякісного процесу обов’язково необхідне подальше лікування. Після визначення виду пухлини та стадії починають терапію за протоколом, розробленим саме для цієї хвороби – тобто стандартом з доведеною ефективністю комбінації різних методів діагностики та лікування – хірургічного, хіміотерапевтичного, променевого. Програми такої терапії постійно вдосконалюються – з’являються нові підходи, які покращують її ефективність та зменшують токсичність.