Другий раз потрапив під ворожий обстріл: в Охматдиті врятували 16-річного хлопця із Сум після російської атаки.
Максим захоплюється мотоциклами, займається бойовим мистецтвом, любить гуляти з друзями – підліток, який у свої 16 мав би жити своїм життям. Але війна вже двічі втрутилася в його історію.13 квітня 2025 року Максим разом із мамою потрапив під російський обстріл. Тоді вони їхали в автобусі: мама Наталія прикрила сина собою й отримала поранення, а він витягнув її із розтрощеного транспорту.
18 березня 2026 року – новий удар по Сумах. І цього разу поранення отримав сам Максим. Того дня хлопець був у центрі міста – робив фото на посвідчення водія, мріяв про першу поїздку на мотоциклі. Зробивши фото, він поїхав додому, а Наталія залишилася чекати на готові знімки. Саме в цей час неподалік від їхнього будинку стався приліт ворожого “шахеда”. Наталія одразу зателефонувала синові, щоб дізнатися, чи все добре, але він не відповідав. За кілька хвилин жінці зателефонував невідомий номер. Це був чоловік на ім’я Артем. Він побачив пораненого Максима, надавав йому домедичну допомогу та повідомив, що хлопця везуть до лікарні.
У Сумській обласній лікарні Максим провів добу – там його стан стабілізували. Наступного дня хлопця перевели до НДСЛ “Охматдит”.Спочатку за його життя боролися медики відділення анестезіології та інтенсивної терапії з ліжками ЕКМО спільно з лікарями відділення дитячої нейрохірургії.
«Хлопець поступив із важкою черепно-мозковою травмою, ураженням кісток лицевого черепа та перебував у комі. Обсяг ушкоджень був надзвичайно серйозним. Але Максим дуже добре відповів на лікування і продемонстрував відновлення, яке навіть перевищило наші початкові очікування», — розповідає завідувач відділення Станіслав Школьний.Після стабілізації стану Максима перевели до відділення пластично-реконструктивної мікрохірургії, де команда щелепно-лицевих хірургів виконала операцію.
«Внаслідок осколкового поранення була ушкоджена щічна ділянка, де проходять гілки лицьового нерва, що відповідають за міміку. Через це у хлопця спостерігався парез — порушення рухів правої половини обличчя. Під час операції відновили кісткові структури лицевого черепа за допомогою титанових мікропластин і гвинтів”, — пояснює щелепно-лицевий хірург Олег Голубченко.
Далі Максим пройшов курс реабілітації для відновлення міміки, мовлення, жування та слуху. Паралельно із хлопцем працювали психологи, щоб допомогти впоратися із пережитим.
Попереду на Максима чекають планові хірургічні втручання. Наразі його стан покращився, і хлопця вже виписали додому.
«Я вдячна кожному, хто рятував мого сина – Артему, який першим опинився поруч і не розгубився, і всім медикам, які боролися за його життя. Безмежна подяка за працю, професіоналізм та турботу, які ми відчували щодня», — говорить мама Наталія.
Максим – дитина, яка двічі пережила російські атаки. Дитина, яка рятувала свою маму. Дитина, яка мала б думати про навчання, друзів і свої мрії. Жодна дитина не повинна проходити через таке.
У НДСЛ “Охматдит” щодня борються за життя і здоров’я дітей, які постраждали від війни. І кожна така історія – про силу, витримку і про повернення дитинства там, де його намагається забрати війна.Бажаємо Максиму відновлення, повернутися до улюблених занять і майбутнього без страху.
