Ще декілька місяців тому вже 17-річний Артем жив безтурботно в Білій Церкві: навчався, працював та відпочивав з друзями. Тоді він навіть не здогадувався, що зовсім скоро його життя перевернеться з ніг на голову.

Увечері 24 травня Артем зустрівся з друзями на залізничній станції. Там внаслідок необережності, підлітка вдарило струмом. Його тіло загорілося та хлопця відкинуло на сусідню колію, по якій саме в цей час рухався потяг. Незважаючи на екстрене гальмування, машиністу не вдалося уникнути наїзду. «Моя дитина вижила завдяки лікарці Ірині, яка їхала в цьому потязі до чоловіка військового. Я особисто її не знаю, але ця жінка надала Артему першу допомогу. Через вікно вона побачила тіло, яке стікає кровʼю. Тоді ж одразу вибігла з вагону та наклала турнікет вище коліна, чим зупинила кровотечу. Я буду молитися за неї до кінця своїх днів, бо вона врятувала мого сина», – зі сльозами на очах розповідає мама Артема Юлія.

У цей день Артем поступив до НДСЛ «Охматдит», де одразу потрапив у відділення анестезіології та інтенсивної терапії з ліжками ЕКМО.

Хлопець мав електричні опіки 40% тіла, опік дихальних шляхів, у нього була ампутована ліва кінцівка на рівні нижньої третини гомілки, пошкоджені внутрішні органи у вигляді забою печінки та розриву нирок. «Лікування опіків – “це інше”. Артем – перший в Охматдиті пацієнт, у кого мала місце опікова хвороба, що вплинула на весь організм. Ускладнювала ситуацію комбінована травма внутрішніх органів та травматична ампутація», – пояснює Андрій Висоцький, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії з ліжками ЕКМО.

Окрім цих випробувань, на долю Артема випало ще одне – російський ракетний удар по Охматдиту 8 липня. Хлопець памʼятає, як розплющив очі та побачив зруйновану стелю, кров на підлозі, почув крики та плач людей. Медики евакуювали пацієнтів до інших лікарень. Так підліток опинився в Київській міській дитячій клінічній лікарні №1.

Через місяць хлопець повернувся назад в Охматдит, де отримує медичну допомогу у відділенні торакальної хірургії. Зараз пацієнт готується до виписки.

Наразі нашим медикам вдалося відновити функціонування всіх життєво важливих органів Артема, відновити шкіру і допомогти з ускладненнями після тривалої вентиляції легень.

Варто зауважити, що цей випадок є унікальним. Зазвичай електротравми такого рівня часто призводить до серйозних ускладнень, і значна частина постраждалих із подібними травмами не виживає. Проте завдяки злагодженій та невпинній роботі команди спеціалістів Охматдиту Артем буде жити.

Протягом кількох місяців наші медики консультувалися з українськими та іноземними колегами. Приїжджали спеціалісти з Опікового центру. Вони допомагали у лікуванні пацієнта. Також постійно на звʼязку знаходився Геннадій Фузайлов – професор, лікар-анестезіолог з Бостону, який вже більше 10 років розвиває комбустіологію тут в Україні, як приїжджаючи особисто, так і запрошуючи на навчання українських спеціалістів. Він відіграв важливу консультативну роль та онлайн супроводжував кейс протягом всієї терапії.

Зараз Артем почувається набагато краще та не збирається опускати руки. Він запевняє, що навіть у найгірших ситуаціях можна знайти щось хороше. Хлопець вже визначився з позитивом для себе, мовляв «зараз у мене немає ноги, але скоро мені поставлять протез і зʼявиться залізна нога».«Всі кажуть, що Охматдит – найкраща лікарня в Україні. Я не можу з цим не погодитися. Прекрасні умови, смачна їжа, професійні та турботливі лікарі, які постійно посміхаються, жартують та підтримують. Я дуже вдячний за те, що мене врятували. І дали другий шанс, аби я переоглянув своє життя та зробив його кращим», – ділиться своїми почуттями Артем.

А мама хлопця Юлія, не стримуючи сліз, додає: «Я дякую всім лікарям, за їх високий професіоналізм, за їхню віру в мого синочка та головне – врятоване життя».

Безмежна вдячність спеціалістам Охматдиту, які щодня роблять неймовірні речі, рятуючи життя дітей. Наші фахівці професійні, самовіддані та готові приймати будь-які виклики. Саме ви доводите, що професія медика – це не просто робота, а покликання.

Дякуємо всім благодійникам, які допомагали Артему. Завдяки вашій підтримці, ми змогли забезпечити хлопця необхідною кількістю дороговартісних та якісних витратних матеріалів, яких, на жаль, не має в лікарні у достатній кількості для пацієнтів з такими травмами.

Вся команда Охматдиту бажає Артему бути здоровим, ніколи не здаватися та посміхатися частіше!