«Ми сказали, що в нас немає зброї, а російський солдат почав стріляти»: на очах у 14-річного сина вбили власного батька. Дитина поранена.
Багатодітна родина Нечепуренко мешкала в Бучі. Найменшому із трьох синів, Юрі, нещодавно виповнилося 14 років. 17 березня разом із батьком він рушив у центр окупованого міста за гуманітарною допомогою та ліками. На той час майже два тижні у будинку сім’ї не було газу, світла та води.
«Ми їхали на велосипедах, коли із-за будинку вийшов російський військовий. Ми зупинилися, підняли руки, сказали, що в нас немає зброї. Але солдат почав стріляти по батьку. Він впав. Далі військовий почав стріляти по мені, дві кулі потрапили в руку. Я повалився на землю. Солдат ще вистрелив в капюшон, але куля не зачепила голову»,— розповідає 14-річний Юра, син загиблого.
Декілька хвилин дитина пролежала на землі, а коли російський військовий пішов, хлопець побіг до найближчого притулку, де йому надали першу медичну допомогу. Далі — дібрався додому, розказав сім’ї, що батька вбили. Руслану було 47 років.
Два дні родина не могла забрати тіло батька. Коли це вдалося, на руці убитого вже не було білої пов’язки, яка ідентифікує мирних мешканців. Її зняли російські військові. Крім цього поцупили телефон, гаманець і навіть ключі від дому. Дружина убитого розповідає, російський нелюд стріляв прицільно: у серце та голову. Родині довелося самотужки ховати батька на подвір‘ї свого дому.
«Три мої сини залишилися без батька. Я розуміла, що мені необхідно рятувати дітей та себе. Нам повідомили, що 19 березня буде «зелений коридор», втім до місця збору необхідно було дібратися самостійно. Ми йшли тією вулицею, де розстріляли мого чоловіка. Ми йшли і щосекунди молилися за своє життя. Ми чули вибухи поруч, нас зупиняли російські вбивці. Ми йшли і щосекунди прощалися з життям»,— розповідає Алла Нечепуренко, дружина загиблого.
Родина дивом евакуювалася на Черкащину, а вчора приїхала в Охматдит, щоб отримати медичну допомогу сину та офіційно зафіксувати поранення. Хлопчик отримав кульове поранення в руку, передпліччя та палець. Зараз життю дитини нічого не загрожує.
Більше фото та відеокоментарів родини.
“We said that we are unarmed, but the Russian soldier started shooting at us.” The story of the injured 14-year-old boy who witnessed his father’s murder
14-year-old Yura Nechypurenko and his family lived in Bucha, a city in Kyiv Oblast. Yura was the youngest of the three brothers. The city of Bucha is in the midst of a humanitarian crisis: Yura’s family home had no gas, electricity, or water for over two weeks.On March 17, Yura and his father went to the city center hoping to get some humanitarian aid and medicine.
“We were riding bicycles when the Russian soldier turned around the corner of the nearest house. We stopped, raised our hands, and said we had no weapons. But the soldier started shooting at the boy’s father, and he fell to the ground. Then the military started firing at me, two bullets hit my hand. I fell too. The soldier shot me into my hood, but his bullet missed my head,” Yura said.
The child stayed on the ground for several more minutes, and when the soldier left, he rushed to the nearest shelter, where he received the first medical aid. Then the boy got home and told his family that his father had been killed. His, father, Ruslan was just 47 years old.
For two days, the family could not pick up the father’s body. When they finally did, they noticed that there no longer was the white bandage on his hand, identifying him as a civilian. In addition, Russian soldiers snatched his phone, wallet, and even the keys to the house. The victim’s wife says that the shots were purposely fatal: the father was shot in the heart and head. The family had to bury their father on their own, in the backyard of their house.
“My three sons lost their father. I understood that I had to get out of there and save the children and myself as soon as possible. We were told that there would be a “green corridor” on March 19, but we had to get to the meeting point on our own. We were walking down the street where my husband was shot and prayed for our lives every second. We heard explosions nearby, we were been stopped by Russian murderers. We were ready to say goodbye to our life at any second,” said Alla Nechepurenko, the victim’s wife and the mother of the family.
The family miraculously evacuated to the Cherkasy region, and yesterday arrived at Ohmatdyt to treat their son and get the official record of his injuries. The boy was shot in the arm, forearm, and finger. The child’s life is not in danger.
