Соломійка та Мирослава – двійнята, які вже майже 4 місяці борються за своє життя та здоров’я в різних лікарнях України. Дівчатка народилися передчасно з вагою 720 та 730 грам відповідно. Відтоді знаходилися в реанімації, адже не могли самостійно дихати.
У місцевій лікарні в Сумах сестричкам діагностували ретинопатію – ураження сітківки ока, яке може призвести до сліпоти. Окрім цього, малюки весь час потребували дихальної підтримки. Згодом Соломійку перевели до НДСЛ «Охматдит», адже вона потребувала екстреного лікування ретинопатії. Через 3 тижні з цього самого приводу до столичної лікарні потрапила й Мирослава. Так дівчатка опинилися у відділенні інтенсивного виходжування глибоко недоношених дітей.
В Охматдиті діткам було діагностовано цитомегаловірусну інфекцію у стадії реплікації вірусу, яка потребує довготривалого лікування. Це інфекційна хвороба з групи герпесвірусних інфекцій, яку спричинює цитомегаловірус. Така інфекція характеризується багатогранними проявами — від безсимптомного перебігу до тяжких генералізованих форм з пошкодженням внутрішніх органів і ЦНС, особливо за наявності імунодефіциту.
Окрім цього, у Мирослави на фоні бронхо-легеневої дисплазії розвинулася пневмонія, спричинена вірусно-бактеріальними агентами. Тому дівчинка потребує не лише противірусної терапії, а ще й антибактеріальної. «Так як малюки пройшли довготривале лікування на попередньому етапі та потребують його надалі, їм необхідно було встановити центральний венозний катетер. Наше відділення звернулося до благодійного фонду Охматдиту БФ “Охматдит – Здорове дитинство” з проханням придбати катетери. Голова фонду оперативно відгукнувся на наш запит і вже через декілька годин медичні вироби були в нас. Завдяки цьому вдалося забезпечити безперервне, якісне та своєчасне лікування», – розповідає Тетяна Орлова, завідувачка відділення інтенсивного виходжування глибоко недоношених дітей.
Мирослава ще не почала дихати самостійно. Вона потребує протекції дихання. Її сестричку Соломійку вже перевели на сумісне перебування з мамою. Обидві дівчинки знаходяться на зондовому харчуванні та продовжують лікування.
Також з моменту початку терапії діти потребували офтальмологічної, неврологічної допомоги, фізіотерапії, роботи логопеда. З мамою працювали психологи. А нині з дівчатками займається фізичний терапевт відділення гострої реабілітації. Мирослава та Соломійка не єдині в сім’ї. Окрім них, у родині є ще 8 дітей – 4 дівчинки та 4 хлопчика. Найстарший, 22-річний, військовослужбовець та вже декілька років захищає Україну. Бажаємо маленьким сестричкам бути здоровими й щасливо зростати в люблячій сім’ї.
«За час лікування дівчаток у мене неодноразово опускалися руки, постійно хотілося плакати. Але як нам пощастило з медсестрами та лікарями як у Сумах, так і в Охматдиті! Вони знаходять спосіб підтримати, пояснити та підбадьорити. А головне – рятують моїх донечок. Вони лікарі від Бога», – висловлює вдячність Тетяна, мама Соломійки та Мирослави.
Дякуємо всім спеціалістам, які долучилися до порятунку маленьких дівчаток!
