«Охматдит став для нас другим домом»: Історія 4-річного Діми, який половину свого життя бореться з ембріональною рабдоміосаркомою


Серпень 29 / 2024

Дімі лише чотири роки, але майже половину свого життя він провів в Охматдиті. Шлях хлопчика був надзвичайно складним – він бореться з ембріональною рабдоміосаркомою 4 стадії. Це один з найагресивніших видів раку, який вразив майже всю його черевну порожнину.

У серпні 2022 року Діма потрапив до Охматдиту у відділення абдомінальної хірургії з серйозними симптомами – збільшений живіт, висока температура, інтоксикація, сильний біль. Лікарі швидко провели обстеження та виявили розповсюджене пухлинне утворення черевної порожнини. Однак через масивність ураження було складно визначити його точне походження. Найбільша маса пухлини була розташована під печінкою із залученням підшлункової залози, а вузли пухлини об’єднувалися з кишечником, брижею та сальником. Через стрімкий ріст та швидке продукування рідини, пухлина спричиняла тяжкі ускладнення та прогресивне порушення стану дитини.«Пухлина росте настільки швидко, що не встигає забезпечувати себе кровопостачанням. Це призводить до некрозу — відмирання тканин, яке супроводжується виділенням рідини», – пояснює лікар-онколог НДСЛ «Охматдит» Сергій Ляшенко

Для встановлення точного діагнозу потрібна була біопсія, проте операція ускладнилася зупинкою серця хлопчика. Лікарі провели реанімаційні процедури та попри всі ризики, завершили біопсію. Оскільки від правильного діагнозу залежала подальша тактика лікування. Після операції Діму перевели до онкологічного відділення.«Згодом стан Діми швидко погіршувався. Живіт продовжував збільшуватися, що спричиняло нестерпний біль. Та розвивалася декомпенсова дихальна недостатність через тиск пухлини на легені. Провівши консиліум, ми вирішили екстрено почати циторедуктивну хіміотерапію, щоб зупинити прогресування та зменшити розмір пухлини», – пригадує лікар-онколог НДСЛ «Охматдит» Сергій Ляшенко.

Але незважаючи на це, стан Діми продовжував погіршуватися, і наша мультидисциплінарна команда у складі хірургів, онкологів та реаніматологів була змушена провести термінову операцію. Основною метою хірургічного втручання було видалення найбільших пухлинних вузлів для зменшення внутрішньочеревного тиску, так як видалення всіх пухлинних утворень було неможливим.

Після операції виникла нова проблема: через великий обʼєм пухлини було неможливо повністю закрити черевну порожнину. Тож було прийнято рішення тимчасово закрити живіт спеціальною плівкою. Близько місяця Діма перебував у реанімації з відкритою черевною порожниною, що несло високі ризики інфекційних ускладнень. На той момент вже було отримано результати біопсії і у дитини було підтвердженно діагноз – ембріональна рабдоміосаркома 4 стадії. Не можна було втрачати ні хвилини, тому батьки враховуючи всі ризики погодилися на проведення специфічного лікування, щоб отримати шанс на порятунок дитини

Лікар-онколог НДСЛ «Охматдит» Сергій Ляшенко розповідає: «Це був унікальний і перший випадок в лікарні Охматдит, коли ми проводили хіміотерапію в умовах реанімації на відкритому животі. Через високий ризик летальності це було надзвичайно небезпечно, але єдиним шансом врятувати життя хлопчика».

На щастя, хлопчик переніс хіміотерапію добре, пухлина почала зменшуватися. Це дало змогу розпочати серію операцій для закриття черевної порожнини. В результаті чого, було видалено уражену частину кишечнику та сформовано стому. Внаслідок вдалих дій медичної команди Охматдит, стан Діми стабілізувався і він був повернений до відділення онкології, де продовжив процедури хіміотерапії під ретельним контролем лікарів.

Після дев’яти курсів хіміотерапії хлопчику також провели променеву терапію для покращення локального контролю над пухлиною. Наші спеціалісти з відділення променевої терапії ретельно розрахували дози опромінення, щоб мінімізувати токсичний вплив на органи дитини. В результаті вдалося зменшити обʼєм пухлини більше ніж на 95%.

В подальшому Діма отримував підтримуючу хіміотерапію в амбулаторному режимі. Завдяки цьому хлопчик міг їздити додому до Житомирської області, де на нього чекали брат і сестричка.

Але у березні цього року у Діми стався рецидив. Лікарям знову довелося проводити хірургічне втручання, задля видалення нового пухлинного утворення. Під час цієї операції хлопчику також відновили прохідність кишечника та закрили стому. Гістологічне дослідження підтвердило, що це був рецидив того ж захворювання. Через це було прийнято рішення розпочати другу лінію хіміотерапії, яка складалася з шести курсів

Крім усіх труднощів лікування, Дімі також довелося пережити ще й ракетний обстріл 8 липня. Коли в Києві відбулася атака на лікарню «Охматдит», Діма був під крапельницею перед черговим блоком хіміотерапії.

Вікторія, мама хлопчика пригадує: «Зранку я планувала сходити в магазин, але не встигла, бо почалась тривога. Ми вийшли в коридор і перебували там. Багато дітей у відділенні онкології були підключені до крапельниць та апаратів. Тому евакуюватися до підвалу не було можливості. На щастя, Діма не дуже перелякався. Після обстрілу ми поїхали додому та чекали на відновлення роботи лікарні, щоб продовжити лікування. Я дуже дякую всім лікарям, які були причетні до лікування Діми. Охматдит став для нас другим домом, бо майже половину свого життя Діма провів у стінах цієї лікарні. Лікарі тут роблять усе можливе для нас, і я їм дуже вдячна».

Сьогодні Діма їде додому після завершення другої лінії хіміотерапії. Цього тижня йому провели контрольне МРТ, яке підтвердило стабільний стан. Зараз рак відступив, і хвороба перебуває в ремісії

Але на цьому лікування Діми не закінчується, він регулярно проходитиме контрольні дослідження в Охматдиті, щоб слідкувати за станом здоров’я та запобігати можливим рецидивам.

На виписку до хлопчика завітали рідні, лікарі, медперсонал та БФ Таблеточки, які стали організаторами святкової виписки.

Гості висловлювали найщиріші побажання. Тож приєднуємося і ми – бажаємо Дімі бути здоровим, щасливим та усміхненим!

Ми висловлюємо глибоку вдячність всім медикам Охматдиту та всім, хто причетний до порятунку життя нашого Діми. Спеціалісти з більшості відділень лікарні були залучені в лікувальний процес дитини. Дякуємо вам за невпинний порятунок дітей та важку роботу!