“Мамо, залишімося ще на день, бо завтра будуть фокуси”, – ці слова дитини – найкраща нагорода для вихователів Охматдиту, які щодня перетворюють лікарню на простір турботи, радості та спокою. Вихователі часто є з`єднувальною ниткою між дітьми, батьками, медиками, а також психологами та благодійниками.

Наразі в НДСЛ “Охматдит” працюють чотири виховательки: Валентина Луценко у відділенні педіатрії, Алла Саніна у відділенні ендокринології, Наталія Кравченко в дитячій неврології та Валентина Гребенюк у відділенні гнійної хірургії.

Серцем виховної роботи в Охматдиті є Валентина Луценко, яка працює в лікарні вже багато років. Вона не лише вихователька у відділенні педіатрії, але й наставниця для нових колег та координаторка більшості заходів. Завдяки її досвіду й турботі, кожен захід проходить на найвищому рівні, а нові вихователі швидко освоюються в роботі.

“Моя головна мета — зробити так, щоб кожна дитина в лікарні відчувала себе потрібною та захищеною. Для нас це не просто робота, це частина нашого життя,” — ділиться Валентина Луценко.

Основне завдання вихователів – допомогти дітям подолати страхи та стрес, які може викликати лікарня. Вони працюють із дітьми різного віку: від дошкільнят до підлітків, тому мають досконало знати психологію та педагогіку для кожної вікової групи.

Окрім психологічної адаптації, вихователі забезпечують навчальний процес. Вони допомагають дітям долучитися до занять у “Школі супергероїв” або підтримують їх у навчанні зі своїми вчителями онлайн.

За кожним вихователем закріплене відділення, проте це не обмежує їх у роботі. “Лікарня велика, і ми хочемо, щоб всі діти були охоплені. На кожен тиждень ми створюємо план заходів, які проводимо для всього Охматдиту: майстер-класи, арт- , казко-, бібліо та зоотерапії, музичні заняття, виступи виїзних театрів та ансамблів”. Особливу популярність має музична терапія: “Кожного тижня у нас гра на барабанах.

Ми кажемо дітям: “Йдемо вибивати свої хвороби?” І вони вибивають їх дуже добре!”, — ділиться одна з виховательок.

Багато з цих заходів були б неможливими без допомоги благодійників. Тому принагідно хочемо подякувати кожному, хто долучається до цієї важливої справи.

У різних відділеннях вихователі стикаються з унікальними викликами. До прикладу, у відділенні неврології Наталія Кравченко допомагає не лише дітям, а й їхнім батькам, які часто виснажені фізично і морально. А ось у відділенні ендокринології Алла Саніна допомагає дітям із цукровим діабетом прийняти хворобу як частину свого життя та адаптуватися до нового режиму.

Повномасштабна війна внесла свої корективи в роботу вихователів. Тепер вони зустрічають дітей, які постраждали від бойових дій, допомагають їм і їхнім родинам адаптуватися до нової реальності.

“Ми зрозуміли, що дітям потрібна не просто іграшка, а підтримка, яка допоможе їм впоратися зі стресом і травмою”, — розповідають вихователі. Вони співпрацюють із психологами та волонтерами, щоб забезпечити дітям все необхідне.

Особливу увагу вихователі приділяють навчанню дітей правилам безпеки під час повітряних тривог.

Валентина Гребенюк, яка 8 липня опинилася в епіцентрі подій, разом із дітьми перебувала в укритті корпусу токсикології, куди влучила ракета. Її спокій і витримка стали прикладом для малечі, як зберігати віру та спокій навіть у найважчі моменти.

Робота вихователів — це більше, ніж професія. Це покликання, яке змінює життя дітей і їхніх родин. Завдяки їхній турботі, стаціонар стає місцем, де лікують не лише тіло, а й душу.

Дякуємо нашим вихователям за невтомну працю, доброту та любов, яку вони щодня дарують дітям!