Танічка народилася в Тернополі у лютому 2023 з вродженою вадою серця, яку діагностували пренатально. А після народження у неї виявили ще й біліарну атрезію з формуванням печінкової недостатності. Дівчинка шукала порятунку в багатьох лікарнях, проте не скрізь їй могли допомогти, а дехто радив звернутися закордон. Та коли їй було 3 місяці, вона потрапила до столичного Охматдиту, де на Таню чекало подальше лікування.
У 9-місячної Тані є 2 життєзагрожуючі вади розвитку. Якщо розглядати їх окремо, то обидві піддаються лікуванню в різний час і спосіб. Одночасне хірургічне втручання є ризиковим. Однак без операції дівчинка не мала шансів на життя. Тому спеціалісти організували консиліум та вирішили провести унікальне втручання з одномоментною корекцією вади серця та трансплантацією печінки від донора-мами. Тепер перед ними постало ще одне питання – як саме оперувати? Спочатку серце, а потім печінку, чи навпаки?«Якщо оперувати дитину з певним інтервалом в різні дні, неважливо що перше, ми помножуємо ризики операції, які є і так. Якщо спершу прооперувати серце, то є ризик шлунково-кишкової кровотечі. Якщо ж печінку, то є висока ймовірність відторгнення графту», – розповідає Олег Годік, хірург-трансплантолог Охматдиту.
Далі пояснює Андрій Висоцький — лікар анестезіолог-реаніматолог, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії з ліжками ЕКМО НДСЛ «Охматдит»: «Ми вирішили поєднати дві операції так, щоб не нашкодити пацієнту. І разом з колегами прийшли до наступної думки. Операція на серці завжди потребує застосування апарату штучного кровообігу. Недоліком є те, що в післяопераційному періоді є високі ризики серцевої слабкості. Тому ми запропонували після закінчення основного етапу операції на серці залишити центральну канюляцію як на штучний кровообіг, але модифікувати контур АШК до ВА-ЕКМО. Це дозволяє зменшити об‘єми крововтрати і підтримувати роботу серця під час трансплантації печінки».
Проведена операція є унікальною. А такий варіант трансплантації печінки з одномоментною корекцією вади серця виконувався вперше в Україні.
Майже добу, а саме 23 години, за життя маленької Тані боролися неймовірні команди спеціалістів: медики з Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, спеціаліст з Національного інституту раку, хірурги-трансплантологи, анестезіологи-реаніматологи, трансфузіологи, діагности, лабораторна служба, медсестри та інші фахівці НДСЛ «Охматдит». А життєдіяльність дитини до операції підтримувалась у відділенні інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій. Зараз життєрадісна дівчинка почувається набагато краще, постійно посміхається та вже готується до повернення додому. Бажаємо Тані та її мамі Олі, яка віддала частину своєї печінки для порятунку дитини, бути здоровими та щасливими!
Дякуємо всім спеціалістам, які творять справжні дива та рятують малечу навіть тоді, коли шансів на життя майже немає. Пишаємося нашими медиками!
Більше фото від прес-служби Охматдиту. Фото від Укрінформ.