8 липня 2024 року російська ракета поцілила у найбільшу дитячу лікарню країни НДСЛ Охматдит. Але навіть це не зупинило їхньої роботи – тут щодня продовжують рятувати життя маленьких українців.

До роковин атаки ми розповімо історії медиків лікарні, які є прикладом стійкості, самовідданості та відваги.

Наша перша героїня: Вікторія Дідовець, медична сестра відділення інтенсивної та еферентної терапії хронічних інтоксикацій зі стаціонаром денного перебування. У день удару, щойно оголосили повітряну тривогу, вона спустилася до укриття. Але згодом вийшла, аби переконатися, що пацієнти в безпеці, і допомогти колегам. Саме тоді стався вибух.

До тями Вікторія прийшла вже в реанімації – під’єднана до апарату ШВЛ, із множинними травмами та пошкодженнями. Понад пів року на лікарняному, більш ніж 20 операцій. Але у квітні 2025 вона повернулася в Охматдит. Ще з милицею, але сповнена рішучості продовжити працювати.

«Уявити, як я буду працювати, спочатку було складно. Боялася, що не зможу фізично. Проте, відчуття того, що я хочу тут бути, що я тут потрібна, було сильнішим. Я вірю в те, що наша лікарня – навіть після обстрілу – залишається найкращою в Україні, вона розвивається та не зупиняється ні на мить, що б не трапилось», – ділиться Вікторія Дідовець.

Дякуємо медикам НДСЛ «Охматдит»! Завдяки вашій невтомній праці маленькі українці та українки щодня отримують шанс на здорове життя.