Коли Олегу з Павлограда було 17 років, він захворів на, здавалося б, звичайну вірусну інфекцію. Проте після одужання почувався дедалі гірше: наростала слабкість, яка з часом не дозволяла виконувати навіть звичайні повсякденні справи.

Уже під час обстеження в Дніпрі лікарі виявили причину такого стану – апластичну анемію. Рідкісне захворювання, при якому кістковий мозок перестає виробляти клітини крові.

Перша лінія терапії не дала очікуваного результату, тому єдиним шансом на одужання залишалася трансплантація кісткового мозку. Сумісного донора серед рідних знайти не вдалося.Тоді лікарі відділення трансплантації кісткового мозку НДСЛ «Охматдит» звернулися до Український реєстр донорів кісткового мозку. Зазвичай пошук донора розпочинається в українській базі, а за відсутності сумісного донора продовжується у світовому реєстрі.

Проте цього разу сталося те, на що сподіваються всі пацієнти та лікарі: генетичний близнюк для Олега знайшовся в Україні. Більше того – це була перша в історії українського реєстру донація кісткового мозку від українця для українця.

Трансплантація пройшла успішно. Проте на Олега та команду лікарів відділення ТКМ чекало ще одне випробування. На тлі імуносупресії після трансплантації у хлопця розвинувся дисемінований мукормікоз – одна з найнебезпечніших грибкових інфекцій, яка уразила печінку, плевру та легеню.

Лікарі відділення ТКМ і сьогодні згадують цей випадок як один із найскладніших у своїй практиці. Для порятунку пацієнта була сформована велика мультидисциплінарна команда НДСЛ «Охматдит» із залученням фахівців лікарні «Феофанія».

Після серії консиліумів було ухвалено рішення про оперативне втручання. У вихідний день команда хірургів провела в операційній понад 12 годин, виконавши симультанну резекцію легені та печінки. Операція пройшла успішно та стала одним із ключових етапів на шляху до одужання Олега.

Попереду були ще місяці лікування та реабілітації. Але крок за кроком хлопець повертався до життя. Цієї історії могло б і не бути, якби свого часу для Олега не знайшли генетичного близнюка.

Представниця Українського реєстру донорів кісткового мозку Юлія Куць пригадує, що коли побачила, хто саме виявився сумісним донором, не могла в це повірити:

«Пам’ятаю, підняла очі вгору й сказала: “Боже, ну ти і придумав”».

У день зустрічі Олег зізнався: «Для мене дуже важливо нарешті побачити й знати в обличчя людину, завдяки якій я маю цей шанс на життя протягом останніх трьох років».

Після років очікування ця зустріч нарешті відбулася в Охматдиті.

А найбільшим сюрпризом цієї історії стало те, що донором Олега виявився Роман Куць — засновник Українського реєстру донорів кісткового мозку.

«Я був здивований, коли дізнався про збіг. Але водночас був налаштований дуже рішуче. У мене не було жодної думки про те, щоб відмовитися ставати донором», — говорить Роман.

Ця зустріч стала можливою завдяки донору, який свого часу вступив до реєстру, команді медиків, які не припинили боротьбу навіть у найскладніші моменти, та благодійникам, які підтримували лікування на цьому непростому шляху.

Адже для більшості пацієнтів, які потребують трансплантації кісткового мозку, шанс на життя починається з однієї людини, яка колись сказала: «Так, я готовий стати донором».Зустріч відбулася в актовій залі Охматдиту та була сповнена несподіванок, теплих розмов і щирих обіймів.

У відділенні трансплантації кісткового мозку часто наголошують: за кожною успішною історією стоїть не одна людина і навіть не одне відділення. Трансплантація — це завжди результат роботи великої мультидисциплінарної команди.

У випадку Олега такою командою стали не лише фахівці відділення ТКМ, а й лікар ультразвукової діагностики Ірина Шидловська, лікарі відділення анестезіології та інтенсивної терапії Станіслав Школьний та Вікторія Матвійчук, хірурги Олександр Метленко та Роман Жежера, лікарі-трансфузіологи Олена Нестеренко та Марія Бабаскіна, лікар-реабілітолог Тетяна Діденко, а також фахівці клінічної лікарні «Феофанія» Володимир Войтко та Євген Трегуб. Саме завдяки спільній роботі всіх цих людей сьогодні Олег мав змогу особисто подякувати своєму донору та вперше зустрітися зі своїм генетичним близнюком.

Дякуємо за фото Таблеточки.