«До психіатра? А раптом дитину поставлять на облік?»
«Навіщо психолог, можна просто поговорити».
«Усе це просто вікові особливості, саме мине».
Знайомі фрази?

Навколо дитячого психічного здоров’я досі існує чимало міфів і упереджень. Часто вони змушують батьків відкладати звернення по допомогу або боятися консультації фахівця більше, ніж самої проблеми.

Разом із фахівцями Центру медико-психологічної, соціально-реабілітаційної допомоги дітям ми розібрали поширені міфи про психологічну та психіатричну допомогу дітям і пояснили, що насправді важливо знати батькам.

МІФ Якщо дитину відвести до психіатра, її одразу поставлять на облік і це назавжди залишиться в її медичній історії.

ПРАВДА Консультація дитячого психіатра не означає поставити дитину на облік. Психіатр — це лікар, який оцінює психічний стан дитини, визначає, чи потрібне лікування, та за потреби може призначити медикаментозну терапію, призначити заняття з психологом. Звернення до психіатра — це така сама турбота про здоров’я, як консультація будь-якого іншого спеціаліста. А своєчасна допомога може запобігти погіршенню стану та допомогти дитині повернутися до звичного життя.

МІФ Якщо у дитини є психологічні проблеми, достатньо кількох консультацій із психологом, і все мине.

ПРАВДА Психологічна допомога справді може бути дуже ефективною, але не кожен стан можна подолати лише психокорекцією. Іноді дитині потрібна консультація психіатра, а в окремих випадках — медикаментозне лікування. Це не означає, що з дитиною «щось не так». Це означає, що її стан потребує іншого або комплексного підходу. Водночас важлива не лише робота психолога з дитиною. Родина — це її найближче середовище, тому участь батьків у терапії та психоосвіті часто є важливою частиною психологічної реабілітації дитини.

МІФ Якщо дитині потрібна допомога психолога чи психіатра — це означає, що погані батьки.

ПРАВДА Ви найкращі батьки для своєї дитини, бо вчасно помітили зміни у стані дитини та звернутися по допомогу — це відповідальне батьківство. Психологічні труднощі можуть виникати з багатьох причин: через стрес, травматичний досвід, зміни в житті, труднощі адаптації, особливості розвитку чи інші фактори. Батькам не потрібно залишатися з цим наодинці. Фахівець допоможе зрозуміти, що відбувається з дитиною, і визначити, яка саме допомога їй потрібна.

МІФ Психіатричні препарати погіршують стан дитини та змінюють її особистість.

ПРАВДА Медикаментозне лікування призначають не всім дітям і лише тоді, коли лікар бачить для цього показання. Важливо розуміти: деякі препарати не дають миттєвого ефекту. На початку лікування можуть виникати тимчасові зміни самопочуття або побічні реакції. Саме тому лікар пояснює батькам, чого очікувати, коли оцінювати ефективність і в яких випадках потрібно звернутися за повторною консультацією.

МІФ Якщо дитина погано спить, стала дратівливою або втратила інтерес до звичних занять і це триває вже більше двох тижнів — це просто вікові особливості.

ПРАВДА Вікові зміни справді можуть впливати на поведінку та емоційний стан дитини. Але не кожну зміну варто списувати на вік. Поведінка дитини — один із способів, у який вона може показувати, що їй складно. За порушеннями сну, змінами апетиту, замкнутістю, дратівливістю чи втратою інтересу можуть стояти стрес, труднощі адаптації, емоційне виснаження або інші психологічні чи психічні проблеми. Водночас це не означає, що будь-яка зміна поведінки є ознакою розладу. Саме тому важливо не ставити діагноз самостійно, а звернутися по допомогу до фахівця.