- «Для трансплантації кісткового мозку завжди потрібен донор».
- «Трансплантацію кісткового мозку роблять тільки при раку крові».
- «Під час трансплантації кісткового мозку пересаджують кістки».
Такі твердження можна почути від знайомих, почитати в інтернеті, але чимало з них — міфи, які можуть створювати хибне уявлення про трансплантацію та викликати страх у пацієнтів та їхніх родин.
Разом із лікарями відділення трансплантації кісткового мозку та імунотерапії НДСЛ «Охматдит» ми розібрали поширені міфи про трансплантацію та пояснили, як усе відбувається насправді.
Міф: Для трансплантації кісткового мозку завжди потрібен донор
Правда: При аутологічній ТГСК використовують власні гемопоетичні стовбурові клітини пацієнта.
Міф: Трансплантацію кісткового мозку роблять тільки при злоякісному захворюванні крові
Правда: ТГСК застосовують також при апластичній анемії, первинних імунодефіцитах, деяких спадкових метаболічних та інших захворюваннях.
Міф: Трансплантація кісткового мозку — це пересадка кісток
Правда: Під час трансплантації ніхто не пересаджує кістки. Пацієнту вводять гемопоетичні стовбурові клітини, які дають початок новим клітинам крові. Їх джерелом може бути кістковий мозок, периферична або пуповинна кров.
Міф: Після трансплантації кісткового мозку не може змінитися група крові
Правда: Після алогенної ТГСК кровотворення пацієнта замінюється донорським. Якщо група крові донора відрізняється, з часом еритроцити реципієнта можуть мати групу крові донора. Саме тому однакова група крові не є головним критерієм вибору донора.
Міф: ДНК реципієнта не змінюється після трансплантації кісткового мозку
Правда: Після успішної алогенної ТГСК нові клітини крові утворюються з пересаджених стовбурових клітин донора. Тому ДНК у клітинах кровотворення може бути донорською. Саме це ми оцінюємо, коли досліджуємо донорський химеризм. Це, звісно, не означає, що ДНК всього організму людини «змінилася».
