Міжнародний день епілепсії 2020 – 10 лютого.
Міжнародний день епілепсії – це спільна ініціатива Міжнародного бюро з епілепсії (International Bureau for Epilepsy (IBE)) та Міжнародної ліги проти епілепсії (International League Against Epilepsy (ILAE)).
Це день для всіх, незалежно від місцезнаходження чи кола спілкування, незалежно від того, що для вас має більше значення – медичні чи соціальні аспекти захворювання. Ми закликаємо, щоб ви приєдналися до нас у Міжнародний день епілепсії! Поговоримо одним глобальним голосом!
Необхідно підвищувати рівень обізнаності та навчати широку громадськість справжнім фактам про епілепсію. Розповідати про нагальну потребу в поліпшеному лікуванні, кращому догляді та більших інвестиціях у дослідження цього захворювання. Адже це означає зростання можливостей для медичних працівників діагностувати епілепсію, збільшення наявності медикаментів, що є важливою умовою для надання медичної та соціальної допомоги кожному, хто її потребує.
Епілепсія є одним з найпоширеніших неврологічних захворювань в глобальних масштабах. Це не інфекційне захворювання, тобто не можна «заразитися» епілепсією. Головною особливістю епілепсії є те, що напади практично завжди несподівані для самого хворого і часто шокують інших присутніх. У більшості випадків причина хвороби невідома, але у деяких людей епілепсія виникає внаслідок черепно-мозкової травми, інсульту, пухлини головного мозку, зловживання наркотичними речовинами й алкоголем, та з інших причин. Епілептичні напади спричиняються надмірною та аномальною активністю нервових клітин кори головного мозку.
Частота нападів має тісний зв’язок із віком людини – в осіб похилого віку епілептичні напади спостерігаються частіше. Дебют хвороби найчастіше спостерігається у немовлят та осіб похилого віку. За даними ВООЗ близько 1% людей по всьому світу (65 мільйонів) хворі на епілепсію. За оцінками фахівців, частка населення з активною формою епілепсії (тобто з регулярними нападами чи потребою в лікуванні) наразі становить 4–10 на 1 000 осіб. Однак результати деяких досліджень у країнах з низьким і середнім рівнем доходу свідчать, що ця частка може бути значно вищою — від 7 до 14 на 1000 осіб. Майже 80% людей, які страждають на епілепсію, проживають в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. До 70% людей з епілепсією можуть жити без нападів хвороби за умови забезпечення належної діагностики та лікування. Ризик передчасної смерті у хворих на епілепсію майже в три рази перевищує середній показник по популяції.
Незважаючи на те, що це один з найстаріших відомих медичних станів у світі, страх громадськості та нерозуміння щодо епілепсії зберігаються, в суспільстві уникають цієї теми, вважаючи за краще її зовсім не торкатися. Це небажання призводить до життя захворілих «в тіні», їх дискримінації на робочих місцях та в громадах. Наслідком такого відношення до серйозної проблеми є недостатнє фінансування нових досліджень терапії, а отже далеко не всі люди, які страждають на епілепсію, в змозі отримати належне лікування.
Пам’ятайте, що для багатьох людей, які живуть з епілепсією, непорозуміння оточуючих та дискримінацію подолати буває складніше, ніж самі напади.
