В Охматдиті врятували дівчинку, поранену під час дронової атаки по Києву.

3 вересня 12-річна Ясміна разом із подругою мала їхати на заняття з танців. У Києві вже другий тиждень щодня майже без упину лунали повітряні тривоги та вибухи, тож дівчата чекали моменту, коли можна буде вирушити у справах.

Коли, здавалося б, стало безпечно, батько подруги повіз дітей на гурток. Та дорогою знову почалась загроза дронів. Просто перед ними на дорозі впав і вибухнув «Шахед». Кілька уламків пошкодили автомобіль, у якому їхала Ясміна. Перші секунди дівчинка не могла зрозуміти, що сталося. Усі втрьох вийшли з авто і побігли подалі від проїжджої частини. Та за мить Ясміна відчула запаморочення і присіла. Тоді побачила кров у ділянці живота. Перехожі одразу викликали швидку, а військові, які опинилися поруч, оглянули дівчинку та надали їй першу домедичну допомогу.

Карета швидкої доправила дівчинку до НДСЛ “Охматдит”. Після УЗД та комп’ютерної томографії лікарі виявили проникаюче поранення черевної порожнини, наскрізне поранення печінки та пошкодження однієї з найбільших вен в черевній порожнині.

Уламок, розмір якого був лише сантиметр, пройшов крізь лобове скло, переднє пасажирське сидіння, проник у черевну порожнину, наскрізь пройшов печінку та зупинився неподалік хребта.

Внаслідок ушкодження вени виникла масивна кровотеча та сформувалася велика заочеревинна гематома. Тож часу для прийняття рішень було обмаль.

Команді лікарів невідкладної допомоги та анестезіологів вдалося максимально стабілізувати стан дитини. Далі до роботи приступили хірурги. Операція тривала близько чотирьох годин.

«Найбільш загрозливим був розрив цієї вени. Ми тимчасово перекрили кровотік, виконали пластику та відновили її прохідність. Щодо печінки — сам канал рани ми закрили спеціальним гемостатичним матеріалом, щоб зупинити кровотечу. Нам вдалося зберегти всі життєво важливі органи», — пояснює Олег Годік, лікар-трансплантолог, професор.

Ясміна почувається значно краще та вже повернулася додому. Попереду – амбулаторне лікування і спостереження за процесом загоєння. Дівчинка з нетерпінням чекає, щоб піти до школи, побачити друзів і знову займатися сучасними танцями.

Але коли її запитують про найбільшу мрію, відповідає дуже просто: «Щоб усе було добре. Щоб мама не хвилювалася, щоб тато не хвилювався. Щоб усе було добре».

Історія Ясміни має щасливе продовження, але є важливим нагадуванням для нас усіх: розмір уламка не визначає масштаб небезпеки.

Один маленький фрагмент за лічені хвилини стає загрозою для життя.Тому під час повітряної тривоги важливо перебувати в укритті. Не варто нехтувати сигналами небезпеки навіть тоді, коли здається, що «цього разу нічого не станеться».

Дякуємо всій медичній команді НДСЛ «Охматдит», яка була поруч із дівчинкою. І щиро віримо, що її мрія здійсниться! Бо діти не повинні страждати від війни. Вони мають мріяти, навчатися, гуляти і мати безтурботне дитинство.Бережімо дітей. І робімо все можливе, щоб їхнє майбутнє було саме таким, про яке мріє Ясміна: щоб усе було добре.