Сашко перебував на лікуванні в Охматдиті понад 3 місяці. За цей час у лікарні він встиг перенести декілька операцій, завести нових друзів, відсвяткувати своє 11-річчя, змінити зачіску та звикнути до нового життя – з ампутацією ніжки.

У січні 2024 року Сашко разом з двоюрідною сестричкою Аліною прямували до продуктового магазину в рідному селі Малий Бурлук, що на Харківщині. Саме в той момент російські війська розпочали обстріл. Поряд з дітьми впав ворожий снаряд.

Сашко та Аліна отримали важкі травми. Хлопчик досі згадує, як тримав свою відірвану ногу притиснутою до тіла, аби не стекти кровʼю.

Невдовзі до місця прибули українські військові, які надали першу допомогу, наклали джгут на ногу та власним авто помчали назустріч швидкій – аби не гаяти дорогоцінні хвилини.

Проте «щасливий» фінал чекав лише на Сашка. Він втратив ногу, але зберіг головне – життя. Аліна померла через 10 днів перебування в реанімації.

Тоді ще 10-річний хлопчик переніс багато операцій у Харкові. Після чого був переведений на подальше лікування та реабілітацію до столичного Охматдиту. Сашко знаходився у відділенні ортопедії та травматології. Тут на нього також чекав ряд хірургічних втручань, відновлення, заняття з фізичним терапевтом, робота з психологом. За час перебування в нашій лікарні хлопчик адаптувався до нового життя, подружився з іншими дітками, познайомився з відомими людьми, побував у салоні краси та відвідав безліч активностей. Сашко став прикладом незламності, оптимізму та мужності. Команда Охматдиту щаслива познайомитися з такою світлою та щирою дитиною, яка попри все пережите надихає та дарує радість іншим. Пишаємося Сашком!

Зараз хлопчик знаходиться у Львові, де його протезували. Він звикає до протеза та мріє повернутися додому. Бажаємо нашому герою бути здоровим, щасливим та зростати у мирній Україні.

Дякуємо всім спеціалістам Охматдиту та інших лікарень за порятунок дитини. Спасибі ЗСУ за те, що оберігаєте наші життя.