14-річна Віка з Херсона потрапила до Охматдиту у вкрай важкому стані. Політравми, складні операції, місяці фізичної терапії — і ось нарешті вона залишає стіни відділення мікрохірургії.
Попереду реабілітація та протезування, але Віка мріє про головне — повернутися додому.
Херсон. Третя ночі, 3 вересня. Мама чує крик 14-річної Віки з іншої кімнати — там, де тільки-но пролунав потужний вибух.
Вона забігає всередину й бачить кров, потрощену праву руку доньки й ліву, яка тримається лише на пошкоджених м’язах.
Під обстрілами Віку доправили до Херсонської лікарні, але її стан був надто важкий. Лікарі прооперували дівчинку, встановили їй на обох руках апарати зовнішньої фіксації кісток, а також дренаж грудної клітки. Після цього ухвалили рішення терміново евакуювати дитину до Охматдиту в Києві для подальшого лікування.
Тут за життя Віки боролися одразу кілька команд — мікрохірурги, ортопеди, травматологи та торакальні хірурги. У дівчинки була важка комбінована травма: пошкоджені обидві верхні кінцівки та проникаюча травма грудної клітки. Торакальні хірурги доглядали за дренажем — системою, яка виводила повітря з плевральної порожнини, щоб відновити функцію дихання.На правій руці
були пошкоджені всі згиначі пальців і кисті — м’язи й сухожилля, які відповідають за рухливість. Хірурги зробили низку операцій, відновлюючи кожен м’яз і нерв.Проте найсерйозніша проблема стосувалася лівої руки дівчинки. Треба було обрати — залишити кінцівку чи ампутувати її. Рішення про ампутацію було консиліумне.
“Це було одне з найважчих рішень — відібрати в дитини руку, — зізнається мікрохірург Олександр Яворський. — Ми до останнього шукали хоча б одну цілу артерію, але дарма – всі артерії, судини й нерви були зруйновані. Рука трималася лише на м’язах. Доплерографія підтвердила: шансів врятувати кінцівку немає”.
Мама дівчинки ділиться: “Віка подорослішала. Вона вже усвідомлює, що у неї немає руки, що їй треба пристосовуватися вже до іншого життя. Велика робота проведена з психологом. У нас дуже класна психологиня Тетяна. Вона нам дуже допомогла”.Весь період лікування Віка проходить фізичну терапію, розробляючи праву руку. І якщо кілька місяців тому вона навіть не могла ложку тримати, то зараз вправно користується телефоном, що є величезним прогресом.
“Все її життя в подальшому буде залежати від правої руки. Тобто її навчання, робота, догляд за собою буде залежати саме від цієї руки і від того, як вона відновиться”, – зазначає Валерій Панченко, фізичний терапевт.
Попереду тривала реабілітація й підготовка до протезування. Але дівчинка впевнена, що вже зовсім скоро зможе повернутися до своїх улюблених справ і буде робити манікюр, створювати яскраві дизайни для нігтів, плести браслети з бісеру й малювати. Та найбільшою мрією дитини залишається повернення до рідного Херсона.
Бажаємо Вікторії легкої реабілітації та здійснення мрій! Дякуємо медикам Охматдиту за те, що зробили все, щоб дівчинка мала шанс на щасливе та здорове майбутнє.
