“Я не знаю, як це жити поза лікарнею”: в Охматдиті пересадили нирку 17-річній дівчині, яка чекала на орган 10 років


Травень 10 / 2023

Влада народилася у 2006 році на Донеччині і, як пригадує її мама, у перші дні життя захворіла на запалення легень. Ця перша хвороба підірвала здоров’я дівчинки на усе подальше життя: згодом лікарі діагностували двосторонній мегауретер сечового міхура.

Упродовж кількох наступних років Влада отримувала лікування у рідному місті. Однак у 2013-му її стан стрімко погіршився: у дівчинки критично знизився рівень гемоглобіну і її направили на переливання крові у, тоді ще не окупований, Донецьк.Там вперше дівчинці почали проводити процедуру гемодіалізу (позаниркове очищення крові) і сказали, що їй буде потрібна трансплантація нирки. Із рідних як донор не підходив ніхто, а неродинна трансплантація від посмертного донора тоді в Україні ще не була запроваджена. Тож роботу нирок заміщувала спеціальна процедура.

А далі на сході України росія розпочала війну. Тож лікування дівчинка продовжила спершу у Харкові, а останні майже 8 років вона провела у відділенні хронічних інтоксикацій НДСЛ «Охматдит».

«Влада пройшла всі види замісної ниркової терапії та всі види формування судинних доступів — це був дуже складний процес лікування. Впродовж лікування в анамнезі дитини було: зупинка серця, неодноразова реанімація, багаторазовий судомний синдром, набряки легень. Все це через відсутність водовивідної функції й погану роботу серця»,— розповідає завідувачка відділення хронічних інтоксикацій Ольга Бабічева.

Рік Влада навіть стояла в черзі на подвійну трансплантацію — серця та нирки. Але колегам з Центру дитячої кардіології та кардіохірургії та нашим спеціалістам вдалося обійтися без пересадки.

Загалом 10 років дівчинка постійно жила у лікарнях, бо її життя залежало від гемодіалізу. «Мені не можна було пити понад 100 мл води на день, бо мої нирки не працювали. Гемодіаліз проводили тричі на тиждень, кожна процедура по 4-6 години. Я навіть не знаю, як це жити поза лікарнею»,— розповідає Влада.

За 10 років дівчинка перенесла 15 хірургічних втручань. Одну з останніх зробила команда урологів Охматдиту — провела Владі необхідну реконструктивну операцію на сечоводі, без якої дівчинці не змогли б пересадити нирку. Дякуємо фонду «Good DoNations», які закупили імплант для операції.

Після усих цих випробувань, так склалося, що останній судинний доступ для проведення гемодіалізу перестав функціонувати. Тоді вона набула першого ступені екстенності в системі ЄДІСТ.

23 квітня їй пересадили нирку від посмертного донора. Рятівником для Влади став 43-річний чоловік з Волинської області. Після його смерті рідні дали дозвіл на трансплантацію органів, чим врятували 6 інших життів. Шана донору та його родині.

Команда трансплантологів НДСЛ «Охматдит» успішно провела пересадку органу. «Оперативне втручання ускладнилося судинною патологією Влади. Усі судини дівчинки були ламкі, були тотальні тромбози магістральних судин. Проте команда трансплантологів і анестезіологів змогла успішно пересадити нирку та виходити юну пацієнтку»,— розповідає хірург-трансплантолог Охматдиту Олег Годік.

Через 10 років лікування, Влада нарешті їде з лікарні. Тепер на неї чекає довгий шлях реабілітації та адаптації до життя за межами Охматдиту. Дівчина буде регулярно навідуватися на контрольні огляди до наших спеціалістів.

Від початку війни трансплантаційна команда лікарні провела 10 пересадок нирок та 5 пересадок печінок.

У лікуванні Влади брали участь безліч спеціалістів: хірурги-трансплантологи, трансплант-координатори, спеціалісти відділення хронічних інтоксикацій, відділення анестезіології забезпечувало анестезіологічний супровід під час операції, після операції у найтяжчий період дівчинка перебувала у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з ліжками ЕКМО. Також у лікуванні брали участь нефрологи, урологи, співробітники лабораторії НДСЛ «Охматдит», педіатри, діагности, медсестри. Дякуємо за співпрацю колегам з Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, які лікували серце Влади. Дякуємо вихователям НДСЛ «Охматдит», які стали друзями Влади на довгі роки, особливо вихователю відділення Христині Сагіровій

Дякуємо чарівним благодійникам — Тетяні Сохар, Анні Голубковій та Наталі Заболотній, які підтримують родину дівчинки.